• uaBeton
  • Блог
  • Монтаж перемичок у стінах і перегородках

Монтаж перемичок у стінах і перегородках

Вікна та двері — елементи конструкції практично будь-якої будівлі. Тому при будівництві споруд з цегли або блоків не обійтися без перемичок. З їх допомогою формують основу для міцності дверних і віконних прорізів. Існує кілька технологічних рішень для реалізації цієї задачі. Найбільш затребуваний спосіб — застосування заводських перемичок із залізобетону. Це простий, зручний і надійний варіант. Статистика проведення технологічного контролю кладки стін і перегородок зі стінових блоків або цегли вказує, що близько 20% виявлених дефектів трапляється через помилки під час монтажу перемичок. Подібні порушення поділяють на кілька груп.

Вхідний контроль якості перемичок

В якості перемичок часто застосовують різні матеріали, які підходять за довжиною для перекриття отвору. Однак розглянуті конструкції повинні володіти певними важливими властивостями. До них відносять несучу здатність, товщину, робочу висоту, армування та марку бетону. На поверхні перемичок не повинно бути великих сколів, арматури, що стирчить, і тріщин понад 0,2 мм. Обов’язковою є присутність маркування на конструкції, а також позначки ВТК заводу-виробника. На масштабних будівництвах установку перемичок здійснюють максимально відповідально. Відбувається обов’язкове оформлення Акту на приховані роботи з додатком паспорта якості конструкції. Від надійності перемичок залежить довговічність споруди, а також безпека майбутніх мешканців будинку.

Якість підготовки стін

Іноді низ перемичок дверних прорізів відміряють від чорної підлоги або плити, не враховуючи поріг. Цю помилку допускають недосвідчені будівельники. Вона призводить до того, що після заливки стяжки та встановлення «чистої» підлоги дверний блок не вміщається в отвір. В результаті замовнику доводиться нести додаткові витрати. Помилки з неправильними позначками низу перемичок — також не рідкість. Наприклад, коли стіни не зведені до потрібної висоти або конструкції розміщують на різних рівнях. Це критично, якщо вікна розташовані в одному приміщенні. Замовнику доведеться додатково витратити кошти під час проведення оздоблювальних робіт, щоб усунути різницю при оштукатурюванні відкосів. Перераховані вище фактори зачіпають лише візуальну складову. Набагато небезпечніші дефекти, пов’язані з надійністю споруди. Найбільш поширена помилка стосується неякісної підготовки стін до установки перемички. В результаті подібних дефектів на стінах з’являються тріщини. Потрібно правильно розподілити навантаження, що виникають в місцях стику перемичок зі стінами. При установці пористих блоків в зазначених точках ставлять опорні подушки з бетону або викладають кілька рядків повнотілої цегли. Якщо цього не зробити, матеріал з низькою міцністю почне руйнуватися під дією концентрованого навантаження. В стінах з легких блоків з кераміки під перемички викладають повнотілу цеглу або підкладають сталеву пластину на розчині. Можливе застосування і звичайного розчину з маркою цементу вище звичайного. Іноді для підвищення міцності конструкції в місцях стику перемичок зі стінами всю кладку додатково армують сіткою.

Контроль якості монтажу

Неякісна установка часто проявляється у відсутності ліжка з розчину під опорною частиною перемичок. Тобто установка здійснюється «насухо». Такий підхід неприпустимий. Він здатний призвести до серйозних проблем у майбутньому. Ще одна помилка — укладання конструкції з недостатньою або різною довжиною опорної частини. Наприклад, перемичка покладена з одного боку на 350 мм, а з іншого — 150 мм. При цьому відповідно до чинних будівельних норм обидва значення повинні складати 250 мм. При укладанні арматурних і цегляних перемичок потрібно перевірити, щоб гладка арматура загиналася гачком і заходила в стіну на достатню довжину. Вона не повинна бути менше 250 мм. Арматуру також неприпустимо укладати «насухо». В результаті можуть з’явитися тріщини та прогини. Матеріал потрібно укладати в шарі розчину. Його товщина повинна бути не менше 30 мм. Після завершення монтажних робіт конструкції витримуються в опалубці. Залежно від температури повітря тривалість цього етапу становить 5-24 діб.